перша зустріч

1. збори, засідання, нарада; мітинг

2. зустріч

- annual meeting щорічні збори, щорічне засідання '

- briefing meeting інструктаж, інструктивна нарада

- business meeting ділова зустріч

- closing meeting заключне засідання, заключна зустріч

- emergency meeting негайна/ невідкладна нарада; невідкладна зустріч; надзвичайне засідання

- initial meeting перша зустріч

- mass meeting масовий мітинг

- ministerial meeting нарада або зустріч на рівні міністрів

- official meeting офіційне засідання

- panel meeting нарада спеціалістів

- periodic meeting періодичне засідання

- personal meeting особиста зустріч

- plenary meeting пленарне засідання

- political meeting політичний мітинг

- preparatory meeting підготовче засідання

- private meeting закрите засідання

- public meeting

a) загальні збори, мітинг представників громадськості

b) відкрите засідання

- round table meeting засідання за круглим столом/ на рівних правах

- secret meeting таємна зустріч

- summit meeting зустріч на найвищому рівні

- unofficial meeting неофіційне засідання

- meeting in camera засідання за закритими дверима

- meeting of heads of government нарада глав урядів

- location and convocation of meeting місце проведення і скликання зустрічі

- modalities of the meeting умови зустрічі

- notice of meeting повідомлення про збори/ нараду

- overlapping with other meetings дублювання з іншими засіданнями

- results of the meeting результати/ підсумки зустрічі

- right of meeting право зборів

- to address a meeting виступити на зборах

- to adjourn a meeting відкласти/ перенести засідання

- to attend a meeting бути присутнім на зборах

- to call a meeting скликати нараду

- to cancel a meeting відмінити нараду/ зустріч

- to chair a meeting бути головуючим на нараді

- to conduct a meeting проводити нараду/ засідання

- to consult the meeting проконсультувати учасників засідання

- to dismiss a meeting розпустити тих, хто зібрався

- to disrupt a meeting зірвати нараду/ збори

- to dissolve a meeting розпустити/ закрити збори/ нараду/ мітинг

- to hold a meeting проводити нараду/ засідання

- to open a meeting відкрити збори/ нараду/ мітинг

- to postpone a meeting відкласти/ перенести засідання

- to put off a meeting відкласти/ перенести засідання

- to sanction a meeting схвалити/ санкціонувати нараду/ зустріч

- to take the consensus of opinion of the meeting попросити збори виразити свою думку

1) відкривач

2) консервний ключ (ніж)

3) с.г. сошник; леміш

4) текст. тканинорозпрямлювач

* * *

1) див. open III + - er

2) вступ, початок

3) пристосування для відкривання пляшок, банок

4) перший акт ( у виставі)

5) перший фільм ( у серіалі); cпopт. перша зустріч ( у змаганнях)

6) c-г. сошник

7) тeкcт. розпрямлювач для тканини

1) див. open III + - er

2) вступ, початок

3) пристосування для відкривання пляшок, банок

4) перший акт ( у виставі)

5) перший фільм ( у серіалі); cпopт. перша зустріч ( у змаганнях)

6) c-г. сошник

7) тeкcт. розпрямлювач для тканини

1. n

1) початок

2) (the first) перше (число)

3) перша людина

4) найвища оцінка (в англійських університетах)

5) муз. найвищий голос, найвища партія (в дуеті тощо)

6) pl товар першого сорту (найвищого ґатунку)

7) pl концентрат

8) місце в першому класі (транспорту)

2. adj

1) перший; ранній

2) основний

3) пробний

4) перший-ліпший; будь-який

5) попередній; підготовчий

6) видатний, найвизначніший, знаменитий

7) першорядний, найкращий

8) провідний

3. adv

1) спершу, спочатку

2) уперше

3) швидше; краще

4) першим, у першу чергу

4. num

перший

* * *

1) ( the first) перше ( число)

2) перший, перша людина ( яка що-небудь робить)

3) початок

4) який отримав першу премію, перший приз; який отримав вищу оцінку

5) ступінь бакалавра з відзнакою першого класу ( в університетах Великої Британії)

6) мyз. найвищий голос або найвища партія (у дуеті, тріо)

7) pl товар першого ґатунку, вищої якості

8) pl; гipн. краща грудкова руда; концентрат

9) місце в першому класі ( якого-небудь транспорту)

10) = first base

11) = first speed

1) перший ( числом)

2) перший за часом, найбільш ранній; перший (з тих, що йдуть один за одним), початковий; перший, пробний; перший, основний

3) перший стрічний: перший ліпший

4) перший, попередній

5) перший, передній ( про частину чого-небудь)

6) перший, видатний, найзнаменитіший; першосортний, найкращий; перший, ведучий

7) гpaм. перший

1) спершу, спочатку

2) уперше

3) скоріше, переважно

4) першим; у першу чергу

1. n

1) думка, ідея

2) мислення

3) уява

4) намір

5) піклування, увага; думи

6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато

7) тривога; смуток; прикрість, досада

8) розм. причина тривоги (занепокоєння)

2. past і p.p. від think

* * *

1) мислення

2) думка, ідея; міркування

3) намір

4) турбота, увага; думи

5) небагато; крапелька, трішки, трішечки

6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння

••

1) мислення

2) думка, ідея; міркування

3) намір

4) турбота, увага; думи

5) небагато; крапелька, трішки, трішечки

6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння

••

1) процес, дія, стан

2) конкретний предмет, матеріал

3) абстрактне поняття

4) утворює складнопохідні iм., у яких друга основа позначає дію, а перша основа- об'єкт, пов'язаний з цією дією

утворює дієслівну форму- герундій, що на укр. мову перекладається іменником; інфінітивом; дієприслівником; дієсловом в особовій формі

1) утворює від дiєcл. основ дієприкм., які залежать від іменника, від дієслова, а також зустрічаються. в різних самостійних зворотах

2) зустрічається в пpикм. (колишніх дієприкм.)

3) утворює складнопохідні пpикм., у яких другий компонент позначає дію, а перший компонент- об'єкт або поняття, пов'язані з цією дією

1) процес, дія, стан

2) конкретний предмет, матеріал

3) абстрактне поняття

4) утворює складнопохідні iм., у яких друга основа позначає дію, а перша основа- об'єкт, пов'язаний з цією дією

утворює дієслівну форму- герундій, що на укр. мову перекладається іменником; інфінітивом; дієприслівником; дієсловом в особовій формі

1) утворює від дiєcл. основ дієприкм., які залежать від іменника, від дієслова, а також зустрічаються. в різних самостійних зворотах

2) зустрічається в пpикм. (колишніх дієприкм.)

3) утворює складнопохідні пpикм., у яких другий компонент позначає дію, а перший компонент- об'єкт або поняття, пов'язані з цією дією

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1. n

1) перед; передня сторона

2) передній план

3) фасад; лицьовий бік

4) поет. лице; чоло; лоб

5) розм. вираз обличчя; зовнішність

6) військ. фронт

7) прибережна смуга

8) приморський бульвар; набережна

9) накрохмалена манишка

10) груди і передні лапи (тварини)

11) зал для глядачів (у театрі)

2. adj

передній

3. v

1) виходити на, бути оберненим на

2) знаходитися, бути розташованим перед (чимсь), попереду (чогось)

3) прикрашати фасад

4) протистояти

* * *

1) перед; передня сторона; передній план

2) фасад; ( лицьова) сторона; що-небудь, що служить фасадом, прикриттям ( для нелегальної організації); "дах"

3) пoeт., ритор. лоб, чоло; лик; обличчя

4) вiйcьк. фронт

5) фронт, об'єднання, згуртованість

6) прибережна смуга; набережна; приморський бульвар

7) накрохмалена манишка

8) накладка з волосся

9) груди е передні лапи ( у тварини)

10) зал для глядачів; аудиторія

11) гeoл. фас скиду

12) мeтeop. фронт

13) у сполученнях

1) передній

2) гpaм. переднього ряду

3) який служить прикриттям, "дахом" ( для нелегальної організації)

1) виходити на, бути поверненим на

2) знаходитися, бути розташованим перед ( чим-небудь), спереду ( чого-небудь)

3) прикрашати фасад

4) ( for) служити фасадом, "дахом" ( для нелегальної організації)

5) icт.,; пoeт. зустрічати віч-на-віч ( ворога)

1) театр

2) аудиторія; демонстраційний зал; операційна (тж operating theatre)

3) поле діяльності; нива (наукова тощо)

4) театральне мистецтво, театр

5) драматичний твір

6) глядачі, аудиторія (слухачів тощо)

7) сценічні ефекти; режисура

* * *

1) театр

2) звичн. sing театральне мистецтво; театр

3) сценічні ефекти; режисура; сценічне мистецтво

4) аудиторія, глядачі

5) аудиторія, демонстраційний зал; операційна (тж. operating theatre); lecture theatre лекційний зал, аудиторія

6) поле дій; поприще

1) театр

2) звичн. sing театральне мистецтво; театр

3) сценічні ефекти; режисура; сценічне мистецтво

4) аудиторія, глядачі

5) аудиторія, демонстраційний зал; операційна (тж. operating theatre); lecture theatre лекційний зал, аудиторія

6) поле дій; поприще

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ПРОГРАМА - ключова концепція методології науки Лакатоса. Н.-д.п. являє собою зв'язну послідовність теорій, кожна з яких виникає з попередньої внаслідок приєднання до неї будь-якої допоміжної гіпотези. У розвитку кожної Н.-д.п. виникають дві стадії: прогресивна і регресивна. На першій стадії теоретичний ріст Н.-д.п., випереджаючи практику експериментальних досліджень, передбачає відкриття раніше не відомих емпіричних фактів Н. а другій - теоретичні пояснення відстають від згаданої практики. У контексті цієї методології історія науки постає як процес виникнення, розвитку й агоністики альтернативних Н.-д.п. Найважливішим структурним елементом кожної Н.-д.п. є її "тверде ядро", тобто сімейство найбільш сталих фундаментальних припущень, які збереглися без змін у всіх її теоріях. Безперервний процес зміни теорій у Н.-д.п. регулюється двома нормативними евристиками. Перша евристика відповідає на питання про те, якому шляху дослідження учений може віддати перевагу ("позитивна евристика"). Друга - яких шляхів слід уникати ("негативна евристика"). Зокрема, "негативна евристика рекомендує вченому не застосовувати до Н.-д.п. правило modus tollens у ситуаціях, коли вона зустрічається з контрприкладами та аномаліями. У таких ситуаціях "негативна евристика" пропонує використовувати допоміжні гіпотези, які створюють своєрідний "запобіжний пояс" навколо "твердого ядра" Н.-д.п. У ситуаціях зіткнення з контрприкладами та аномаліями модифікуватися або відбраковуватися повинні лише гіпотези цього "запобіжного поясу". У "позитивної евристики" функції інші. Вона пропонує досліднику: а) способи видозмінювання або узагальнення версій Н.-д.п., які спростовуються; б) стратегії модифікації або уточнення "запобіжного поясу"; в) методи конструювання моделей з більш широкою сферою застосування. Методологія Н.-д.п Л. акатоса виявилася ефективною у дослідженні лише деяких періодів історії науки.

ПРОСВІТА/ОСВІТА - поширення і засвоєння наукових знань, навичок, культури взагалі. Ці терміни походять від поняття "світло" і тим самим споріднені з "метафізикою світла". Знання чи, ширше, дух як світло не є метафорою, дух - це світло в матеріальному світі. Подібну точку зору зустрічаємо і в філософії Шеллінга ("Система трансцендентального ідеалізму"). Саме цим пояснюється, що головним джерелом пізнання є зорові відчуття. Є певна відмінність між П. і О., а тому існують і два напрями їх втілення О. світа - це функція діяльності школи К. ожна людина і кожне нове покоління в певному віці проходять курс освіти, яка, отже, визначається антропологічними особливостями розвитку людини. В повному обсязі освіта поділяється на три види і періоди: початкова, середня і вища. Перша дає елементи знань, читання і письмо; друга - сукупність наукових знань про природу, суспільство і людину для орієнтації у світі; третя - зосереджує увагу на спеціалізації. На відміну від математики і музики, філософія вивчається переважно у вищій школі, хоча елементи її можуть подаватися і в середній, в курсах суспільствознавства. Відомі спроби читати філософію і в середній школі. Так, Гегель в нюрнберзький період свого життя і діяльності (1808 - 1816) читав у гімназії "Філософську пропедевтику", в яку входили головні поняття його вчення. Освіта і є засвоєння культури, в тому числі і філософської, в школах, гімназіях, вузах. П. має дещо інший характер Ц. е - освіта не поколінь, а цілих народів у певні періоди розвитку. Такі періоди називають Просвітництвом і звичайно згадують при цьому вік Просвітництва у Франції (XVIII ст.) як антифеодальну ідеологію та філософію. Але Просвітництво, як і Відродження, може бути у кожного народу. Так, в Стародавній Греції його функцію виконували софістика і софісти (філософи, ритори); в Стародавньому Римі домінуючою формою була популярна філософія (Сенека, Ціцерон, Епіктет та ін.); у Новий час - філософія просвітників XVII - XVIII ст. у Франції, Англії, Німеччині. Оскільки мета просвіти - сформувати певний світогляд в широких колах народу чи інтелігенції, така філософія набуває популярного і утилітарного характеру. Шпет ("Нарис розвитку російської філософії") розробив концепцію, згідно з якою в Росії і Україні вона завжди була не науковим знанням, а мораллю, проповіддю, світоглядом, мала мету просвітницьку, а не творчу, ставила завдання не формувати людину, а виховувати її. Цей недолік, за Шпетом, може вважатися і її достоїнством, бо вона зверталася не стільки до абстрактних побудов, скільки до людей. Академічна філософія може виконувати освітню і просвітницьку функцію через опосередковуючі ланки - навчальні заклади, товариства знання та ін. Прикладом може бути Київська філософська школа, яку очолював Шинкарук.